Духовий оркестр протягом 50-ти років діє при Міжнародному університеті Святої Трійці. Музика там є невід’ємною частиною навчання, має заохочувати студентів до її розуміння і викладання, а також до концертної діяльності.

    Стів Поузгейт, диригент оркестру, доктор музичних мистецтв: «Так як цей університет християнський, то всі студенти так чи інакше пропускають через своє серце Христа. Все, що ми робимо, ми робимо для того, щоб показати людям Господню любов”.

   Склад учасників постійно змінюється, нині серед них лише один учасник займається музикою професійно, інші – то майбутні філологи, богослови, фізіотерапевти, соціальні працівники та філософи. Хоч не в церквах, та всі, кажуть, працюватимуть під опікою Бога.

    Еллен Бісс, президент оркестру: «Я вирішила присвятити своє життя Господу, тому що життя без нього немає сенсу. Він керує усіма справами і благословляє усе, щоб я не робила”.

    Терелл Пірс, учасник оркестру: «Я прийшов до того моменту у житті, коли зрозумів, що мені потрібен Христос. Я багато разів чув про нього і знав, що він реальний. Настав час і я вирішив, що більше не можу його заперечувати. Тому я дозволив Господу увійти до мого життя”.

    Диригент оркестру Стів Поузгейт працює в університеті сім років, нещодавно здобув ступінь доктора музичних мистецтв. Візитом на Україну як музикант і як християнин задоволений. Каже, незалежно від національності, віруючі усього світу єдині. А музика – то лише засіб підсилення цієї єдності.

    Стів Поузгейт, диригент оркестру, доктор музичних мистецтв: «З моїм оркестром я вже побував у п’яти країнах. В Україні я зрозумів, що музика може піднести наші душі до Господа. І це правда, тому що багато пасторів мені про це говорили. Музика не рухає наше тіло, а звеличує із середини”.

    Одна з композицій була пов’язана з американською історією. Коли Сполучені Штати боролись за свою незалежність, на півдні континету ще панували рабовласники, а на півночі вже зародилася свобода, знедолені люди масово тікали на вільну землю. Робили це вночі під страхом смерті і виглядало це, на думку музикантів, так.

    Вдень у хатинах небайдужих втікачі перепочивали, аби з новими силами вирушити в дорогу за свободою. Тож нерви були менш напруженими.

    На концерт запросили усіх бажаючих, кажуть організатори. Хотіли показати, що віруючі – то не безперестанку сумні та обмежені в радощах люди, котрі не розуміються на серйозному, а що це люди, які вміють веселитися.

    Чигазький оркестр подарував бердичівлянам півтори години витонченої церковної та світської музики, змусив забути про буденність і стати трохи вищими над собою та повсякденням. На цей час приміщення церкви «Різдва Христового» перетворилось на повноцінну концертну залу, повідомляє сайт ТРК «Вік».